Мій Господи, які жорстокі люди,
Що згадують ім'я Твоє,
Але гнилизна в їхнім серці є —
І нею тхне усюди.
Їм завжди пиха розпирає груди
І роздивитись добре не дає
Занедбане єство своє,
Запалене хворобою облуди.
Вони роздумують про вигоду й про зло,
Бо Духа в них Твого ніколи не було,
І ревно служать шлунку.
Працюють, як слухнянії раби,
А він наказує: — Бери, бери, греби, —
То й здатні і до вбивства, й до грабунку.
Комментарий автора: Дехто, хто називає себе християнином, своїми вчинками показує, що насправді він язичник, і то гірший з них, бо, послуговуючись побожними фразами, дискридитує усе побожне. Про таких сказав ап. Павло: "... Шлунок — їхній бог... Вони думають тільки про земне! (Фил. 3:19). Ці слова є епіграфом до мого сонета.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
У всего есть цена... - Александр Будовский У некоторых произведений есть аудио, видео и фото дополнения, которые опубликованны на моём сайте. http://nadejda.elitno.net/
Пророк - Алексей Видя то, ученики Его, Иаков и Иоанн, сказали: Господи! хочешь ли, мы скажем, чтобы огонь сошел с неба и истребил их, как и Илия сделал? Но Он, обратившись к ним, запретил им и сказал: не знаете, какого вы духа; ибо Сын Человеческий пришел не губить души человеческие, а спасать. И пошли в другое селение". (Лк. 9:51-56)
Как часто служителя, и иже с ними... длинным кнутом наказывают людей даже не вникнув в их проблемы...
Чем больше общаешься с людьми тем больше хочеться плакать...
Как можно быть такими бездушными.
