ПРИСВЯЧУЮ СІМ’Ї ПРОКОПЕНКІВ
І
Їм дощ осінній проспівав: “Амінь!”,
Рушник двокриллям на дорогу вивів…
І поцілунком впала золотінь
На зло хрипливо-відчайдушній зливі.
Для них звучав, як вперше, Мендельсон…
Рука в руці, серця в єдинім ритмі
Випереджають щастя: “Дивний сон”…
І сліз акорди падають на рими.
Ідилію не руш! Повік не руш!
Життя і так, як океан, солоне…
Застигла мить у поєднанні душ,
Розмита тим, що на щоках холоне…
ІІ
А молодість аж в скроні п’янко б’є,
Вирівнює стежки в одну дорогу.
“Кохання є! – кричить. – Погляньте, є!”,
Вінчає сонцем на долонях Бога.
Є біла сукня, вмочена в блакить,
Є безкінечні кола двох каблучок…
Вони готові світ в руках носить,
Аж поки смерть їх душі не розлучить.
Вуста в уста, і “Так” в буденність днів…
Вуста в уста і “Так” на віки вічні…
Два лебедя в життєву дійсність снів
Несуть на крилах незгасимі свічі.
2003.
Прочитано 10063 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 4,75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Слово, а не мысли - Анна Лукс Бог говорит: " Если ты направишь твои взоры на безупречное хождение передо Мною, то будешь ходить в Моём благоволении, ты будешь угоден Мне" Пр 3-1-4
Статья в газету : Благословение или проклятие? - Лариса Попова Вера - это не религиозная тупость и глупость, не отвержение науки упорством невежества и беспечностью глупости.
Вера - это иной способ бытия, иные способности и расширенные возможности осмысления не только материального мира, но и духовной реальности.
Вера - это не забитость и слабость, но сила реализовать себя на уровне достойном человека. Вера это путь...
Осмысление духовного предназначения человека - первый шаг на этом пути.
Успехов Вам!!!
Успехов всем нам в познании радости бытия!
