***
– И ничего ты мне не говори!
Ты оглянись вокруг, и посмотри:
Сколько страданий… мир не стал добрей!
Что толку от Религии твоей?
Премудрость Праведников, идеал Пророков –
тысячелетия прошли, а мир жестокий!
Не помогает ни познание добра,
ни справедливости… – признать это пора!
Коль Вера Истинна, то почему всё плохо…?
Молчишь…? Так не держи меня за «лоха –
сказал «ботаник», сидя на досочке,
«что во дворе, где детские грибочки».
– Ответил Дед: Пока ты речь держал,
пацан твой ненароком в грязь попал.
Вот я и спрашиваю: чтобы чисто было,
уж так ли помогает в деле мыло?
Что толку в нём, его хоть отбавляй –
пацан-то грязный – снова отмывай?
– Э.т… ничего Дед – гигиена – сила!
Я научу его, как пользоваться мылом.
– Вот, вот сынок… и я хочу сказать,
что про Религию не надо бы болтать…
А надо б… научиться применять,
чтоб с её помощью нам души отмывать!
Что толку,… если только говорить?
Но… исповедовать, любить, и по ней жить,
изо дня в день, как пользуешься мылом –
что бы в душе гигиенично было!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
